«Розмова про життя» — це вистава, у якій слово стає дзеркалом людської душі. Тут немає гучних ефектів чи пафосу — лише щирість, тиша, почуття й роздуми, знайомі кожному. Герої говорять не лише між собою, а й із глядачем, торкаючись тем, про які ми часто мовчимо: любов і втрати, мрії та страхи, вибір і прощення.
Це не просто театральна історія, а відверта сповідь про сенс буття, силу щирості та здатність слухати одне одного. Вистава запрошує не до споглядання, а до участі — до власної розмови про те, що справді важливо.
«Розмова про життя» — це мить, у якій кожен може впізнати себе.